щебінка
ЩЕБІ́НКА, и, ж.
Те саме, що ще́бінь.
Ужгородський каменедробарний завод постачає різним областям нашої країни першокласний бут, щебінку та інші будівельні матеріали (з наук.-попул. літ.);
З Євгеном Вікторовичем ми йшли видолинком по краю дозріваючого кукурудзяного поля; праворуч воно збігало на крутий, всіяний дрібною щебінкою горб, – по-тутешньому такий ґрунт зветься “жорствою” (І. Волошин);
На в'їзді показалася машина з щебінкою (М. Ю. Тарновський).
Словник української мови (СУМ-20)