щетинястий
ЩЕТИНЯ́СТИЙ, а, е.
Те саме, що щети́нистий.
Край ферми Пріся якраз виганяє на толоку своє .. стадо, – вона тепер щетинястих вепрів отих пасе, що завжди голодні, забрьохані (О. Гончар);
Поруч з молодицею .. сидів чоловік плечистий, приземкуватий, з чорним щетинястим усом (Марко Вовчок);
– Видно, добрий могорич випили чи гостювали в добрих людей. – Ви вгадали, – відповів, усміхаючись, вуйко і погладив двома пальцями свою щетинясту бороду (М. Ю. Тарновський).
Словник української мови (СУМ-20)