щикавка

ЩИ́КАВКА, и, ж., діал.

Гикавка.

Знов голос, страшніший від першого. Зразу ніби початок якоїсь глибокої і болючої щикавки, а потому кашель, сухий, довгий, невтишимий (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. щикавка — Щи́кавка: — гикавка [51,54,II]  Словник з творів Івана Франка
2. щикавка — щи́кавка іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
3. щикавка — щи́кавка гикавка (ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. щикавка — -и, ж., діал. Гикавка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. щикавка — ГИКА́ННЯ (ІКА́ННЯ) (уривчасті звуки, викликані мимовільними скороченнями діафрагми), ГИ́КАВКА (І́КАВКА), ЩИ́КАВКА діал. Не міг (Краньцовський) докінчити своєї мови, така сильна гикавка його напала (Лесь Мартович); Знов голос, страшніший від першого.  Словник синонімів української мови
6. щикавка — ЩИ́КАВКА, и́, ж., діал. Гикавка. Знов голос, страшніший від першого. Зразу ніби початок якоїсь глибокої і болючої щикавки, а потому кашель, сухий, довгий, невтишимий (Фр., II. 1950, 109).  Словник української мови в 11 томах