щитівка
ЩИТІ́ВКА, и, ж.
Дрібна сисна комаха, вкрита твердим щитом, яка паразитує на деревах, чагарниках, рідше на трав'янистих рослинах.
До комах, що висмоктують сік із рослин, належать клопи, попелиці, медяниці, щитівки (з наук. літ.);
Заражені комоподібною щитівкою яблуні через 5 –7 днів після цвітіння слід обприскати півторапроцентною емульсією ДДТ (з газ.);
Червоні крапки на плодах яблук – це ураження щитівки, вона ж ушкоджує й листя (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)