Словник української мови у 20 томах

щонайдошкульніший

ЩОНАЙДОШКУ́ЛЬНІШИЙ, а, е, підсил.

Найвищ. ст. до дошку́льний 2.

Данило розвернувся кіньми і під'їхав до Христиного двору. Накинув віжки на кілок тину, а сам пішов у хату, по дорозі підбираючи щонайдошкульніші слова, щоб вичитати капосного парубка (А. Головко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. щонайдошкульніший — щонайдошку́льніший прикметник, найвищий ступінь  Орфографічний словник української мови