щотина

ЩОТИ́НА, и, ж., розм.

Щотина.

* Образно. Огняним їжаком, сердито насторбучивши золоту щотину, сідало за снігами сонце (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. щотина — Щоти́на, -ни ж. и пр. = щетина и пр. К. ЧР. 371. МВ. ІІ. 13.  Словник української мови Грінченка