щуплявий

ЩУПЛЯ́ВИЙ, а, е.

Те саме, що щу́плий.

Ховаючись за завісу, помітив Рідкодуб на першій лаві високого кощавого Карася в парусиновому плащі й маленького щуплявого Костенка... (І. Кириленко);

Майор Краснопольський, щуплявий, хворобливий на вигляд чоловік, .. пояснював .. суть завдання (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. щуплявий — див. низький; худий  Словник синонімів Вусика
2. щуплявий — щупля́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. щуплявий — -а, -е. Те саме, що щуплий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. щуплявий — I. ХУДИ́Й (який має недостатньо повне, тонке тіло), СУХИ́Й, ЩУ́ПЛИЙ, ЩУПЛЯ́ВИЙ, ПРОЗО́РИЙ розм., СУХОРЕ́БРИЙ розм., МАРНИ́Й розм., ХУДЮ́ЧИЙ підсил. розм., ХУДЮ́ЩИЙ підсил. розм., ЗАХУ́ДЖЕНИЙ діал.  Словник синонімів української мови
5. щуплявий — ЩУПЛЯ́ВИЙ, а, е. Те саме, що щу́плий. Ховаючись за завісу, помітив Рідкодуб на першій лаві високого кощавого Карася в парусиновому плащі й маленького щуплявого Костенка… (Кир., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
6. щуплявий — Щуплявий, -а, -е = щуплий.  Словник української мови Грінченка