юкола

Ю́КОЛА, и, ж.

В'ялена на сонці риба, яку заготовляють на зиму мешканці Крайньої Півночі та Далекого Сходу.

Орочі розтопили погаслу грубку, нагріли чаю, витягли з шкіряної торби в'ялену кету – юколу (І. Багмут).

Значення в інших словниках

1. юкола — -и, ж. В'ялена на сонці риба, яку заготовляють на зиму мешканці Крайньої Півночі та Далекого Сходу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. юкола — ю́кола іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. юкола — Ю́КОЛА, и, ж. В’ялена на сонці риба, яку заготовляють на зиму мешканці Крайньої Півночі та Далекого Сходу. Орочі розтопили погаслу грубку, нагріли чаю, витягли з шкіряної торби в’ялену кету — юколу (Багмут, Щасл. день.., 1959, 127).  Словник української мови в 11 томах