юшити
ЮШИ́ТИ, юши́ть, недок.
Литися, текти у великій кількості (про кров, піт і т. ін.).
Троянці, як чорти, озлились. Рутульців били наповал. Тріщали кості, ребра, боки, Летіли зуби, пухли щоки, З носів і уст юшила кров (І. Котляревський);
[Полікарп Іванович:] Сонце парить, піт юшить з тебе (М. Кропивницький);
Вантажники нахилились над Василем – з його голови юшила кров (А. Хижняк).
Словник української мови (СУМ-20)