ягель
Я́ГЕЛЬ, ю, ч., бот.
Кущистий сірувато-білий лишайник, який є основним кормом для північних оленів узимку; оленячий мох.
Для того щоб напастися, оленю потрібно близько 12 кілограмів ягелю. А росте він досить рідко, тому протягом дня стадо проходить велику територію (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)