яйце
ЯЙЦЕ́, я́, с.
1. Захищена від зовнішнього впливу різними оболонками чи шкаралупою овальної форми сукупність білка й жовтка, з яких утворюється зародок птахів та деяких тварин (уживається як продукт харчування).
Я .. угляділа під лопухом дванадцятеро курячих яєць (І. Нечуй-Левицький);
Тихович нашвидку їв яйця, запиваючи їх каламутним чаєм (М. Коцюбинський);
Ідеш, а на землі ніде ногою ступити: гнізда, яйця, голенькі пташенята плутаються в траві, одні вже вбираються в пух, а ті лише вилуплюються, пробиваються дзьобиками з шкаралупки (О. Гончар);
– Ти про що, батьку? – Та як же... Цей самий Ісаєв ще під стіл пішки ходив, коли я з Ковпаком турків та татар лупцював на Берді, а тепер він мені начальник. Бачиш, уже яйця курку учать (С. Добровольський);
Мати яєчню смажили на обід й одне яйце вбили до тіста (М. Томчаній);
* У порівн. Недовго і втішався старший брат одібраним ланом: набігла хмарка – як учистить град з курине [куряче] яйце, всю пшеницю до стебла вибив (О. Стороженко);
Пустотливий білявий хлопчисько, обличчя якого було поцятковане ластовинням, наче сорочаче яйце, підібрався до лежачого верблюда і почав лоскотати йому ніздрі очеретиною (З. Тулуб).
2. біол. Зародок личинки комах, черв'яків і т. ін., що нагадує собою невелику, перев. овальної форми крупинку.
– В кінці літа філоксері виростають крила, вона робиться мушкою, перелітає з садка в садок і кладе на кущах яйця (М. Коцюбинський);
Хвороботворні мікроорганізми, а також яйця глистів, що містяться на поверхні шкіри, легко можуть бути перенесені, особливо з шкіри на руках, у рот і тим самим викликати різні тяжкі захворювання (з навч. літ.).
3. біол. Жіноча статева клітина людини і тварин; яйцеклітина.
Словник української мови (СУМ-20)