який-небудь
ЯКИ́Й-НЕ́БУДЬ, яка-не́будь, яке-не́будь, займ. неознач.
Той або інший; байдуже, який саме.
– Діду, серце, голубчику, Заграй яку-небудь (Т. Шевченко);
Вона чекала. Все чекала, що щасливий випадок зведе її нарешті з яким-небудь отаманом опришків, оповість вона йому все (Г. Хоткевич);
Хто тільки не бував у них! Кожного дня якась нова людина, – чи з Києва, частіше звідкись із провінції, – який-небудь учитель чи поміщик, знайомий Сави Петровича (А. Головко);
– Чого вона хоче, Ференц? – Просить документ .. Хоче, щоб пан офіцер видав їй який-небудь документ про те, що вона допомагала... демократії (О. Гончар);
// Який не заслуговує на увагу, нічим не примітний; такий-сякий.
Тільки в цьому році, після Семена, трохи присмирніла непосида, коли вперше взула не перешиті, а нові, з жовтими халявами чобітки, а на голову начепила півкрамниці стрічок і запишалась перед дзеркальцем, що вона вже таки дівчина, а не яке-небудь фуркало, що його звідусіль .. женуть старші (М. Стельмах);
Хлопець уже, видно, не чув її, оглушений і засліплений болем образи. Вигадують, наговорюють, виходить, він злодійчук .. який-небудь!.. (О. Гончар);
// Незначний, найменший.
Не удавайсь у тугу, щоб вона тобі віку не укоротила: бо гріх смертельний накликать на себе не тільки смерть, – і саму болість, хоч би яку-небудь (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Рости, моя дитино, – було, їй каже вона, – рости, та хоч у якій-небудь пригоді будеш мені, біля печі хоч (А. Тесленко);
// Хоч який, все одно; будь-який.
Так і норовлять [випускники] – те в технікум хоч який-небудь, те на курси, ті на текстильний комбінат (О. Гончар);
– Може, хоч яку-небудь [роботу] знайдете? – благають блакитні очі парубка (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)