як-небудь
ЯК-НЕ́БУДЬ, присл. неознач.
1. Якимсь чином, способом; так чи так.
Чоловік віз мішки від вітряка, та вісь йому і уломилась. Чоловік той хоче, щоб підв'язати як-небудь, так шкапа не стоїть (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Може, як-небудь розгорюємось на скотинку: свій хліб буде. Сам хазяїном станеш (Панас Мирний);
– Тільки ти – обережненько. Може, як-небудь прохідними дворами (А. Головко).
2. Погано, недбало, абияк, сяк-так.
А потім Співали б прозу, та по нотах, А не як-небудь... Друже мій (Т. Шевченко);
– Нащо ти, дочко, над тим свою голову морочиш та очі збавляєш? Помережала б там як-небудь та й годі! (Панас Мирний).
3. Колись у майбутньому; як буде нагода.
Я як-небудь заїду та й візьму [книжки] з собою, щоб поробити на кожній відповідні написи (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)