ялівець
ЯЛІВЕ́ЦЬ, ЯЛОВЕ́ЦЬ, ялівцю́, ч.
Вічнозелений чагарник, рідше дерево родини кипарисових з лускоподібною або короткоголчастою хвоєю та ягодоподібними шишками, вживаними в медицині.
По дорозі він старанно обминав кущі розлогого ялівцю (І. Франко);
Чебрець, яловець і деревій, зварені на липовому меду, вчинили своє, вирвали з пазурів кирпатої думного дяка (Н. Рибак);
Ось простяглася алея вічнозеленого ялівцю. Його називають олівцевим деревом: цінна деревина використовується для виготовлення олівців (з газ.);
Сухий яловець спалахував, як порох (Л. Первомайський).
Словник української мови (СУМ-20)