яма
Я́МА, и, ж.
1. Заглиблення в землі.
Я собі послухати посунувсь, та, як був дурний, так і шурхнув у яму, – увесь вид кропивою пожалив. Якийсь вражий син під самісіньким тином яму викопав (Марко Вовчок);
[Матушка гуменя:] Куди ж тут іти: я нічого не бачу. Одні рови та ями, та бур'яни (Панас Мирний);
Квочка вигребла яму саме серед огудиння (І. Нечуй-Левицький);
Од розривів ями, ями з двох боків шосе... (В. Сосюра);
Оксана шугнула в заметену яму і набрала в халявку снігу (С. Чорнобривець);
* У порівн. У долині, мов у ямі. На багнищі город мріє (Т. Шевченко);
// Те саме, що моги́ла 1.
Я глянула, усміхнулась... Та й духу не стало! Й мати вмерла, в одній ямі Обох поховали! (Т. Шевченко);
Викопали хлопці яму чумакові; Наспід положили дошки ясенові (Я. Щоголів);
// Глибока заглибина на дні річки, ставка, озера; ковбаня.
– Риба в цей час напівсонна на ямах лежить, повкладалась на зиму (О. Гончар);
У лютому .. сазан, плотичка, лящ, судак, осетрові ще залягають на глибині, в зимувальних ямах (з наук.-попул. літ.);
// Заглибина, западина в чому-небудь, десь.
Фрідріх Іванович готує піч до другого топлення, піч оглядають, може, де яма на черені, то її треба наварити, може, поріг підгорів (Ю. Яновський);
– Залізай і спи спокійно. Не бійся нічого. – Дякую на слові. – Джмелик заліз у пахучу яму, Тимко накрив його сіном (Григорій Тютюнник).
2. Спеціально обладнане місце для зберігання, розміщення, збирання чого-небудь.
Щороку споруджуються тисячі нових корівників, свинарників, силосних башт і ям, спеціальних приміщень для приготування кормів (з наук. літ.);
В деяких селах влаштовують під ринвами спеціальні цементові ями-басейни для збирання дощової води (О. Гончар);
Здоровіші поранені .. ховалися од бомб під паровозами, в шлакових ямах, в бункерах для вугілля (Григорій Тютюнник);
// Смітник.
3. заст. Вязниця, арештантське приміщення (спочатку влаштовувалося в землі, підвалі).
– Два роки тому буде, – почав він .. – Сидів я тоді в отсій ямі в слідстві (І. Франко);
Сміливцеві ввижалося, ніби вже потягли його до княжого двору і вкинули в яму (А. Хижняк).
4. Примітивна шахта для добування чого-небудь (вугілля, нафти і т. ін.).
Он Матій у ямі робить, у штольні... Ну, правда, – каже сопух там, задуха, таке... (І. Франко).
5. перен. Те, що характеризується брудом, застоєм, зосередженням низьких інтересів, інтриг, пороків тощо.
І кому яке діло, як він замість романтичних вершин звалився в смердючу яму (М. Стельмах).
△ (1) Боргова́ я́ма – місце ув'янення, куди саджали боржників за несплачені борги;
(2) Во́вча я́ма:
а) (мисл.) глибока замаскована яма з приманкою для виловлювання вовків.
[Соломія:] А вовчі ями так прикрили, що вгледіти не можна (О. Корнійчук);
б) (військ.) перешкода на шляху наступу ворога, влаштована у вигляді заглиблення в землі з вбитими на дні гострими кілками, рейками.
Як тільки перестрілка .. відсунеться далі в степ, так і закипає робота: риють окопи, траншеї, вовчі ями для танків (О. Гончар);
(3) Горлова́ я́ма – яма для зберігання овочів, зерна і т. ін.
[1-й вартовий:] Харчів нема куди дівать: сто горлових ям повнісінькі зерна (І. Карпенко-Карий);
За подвір'ям було скілько горлових ям (в них на зиму зсипали картоплю) (з мемуарної літ.);
(4) Оркестро́ва я́ма, муз. – спеціально обладнане перед сценою місце для розміщення оркестру, яке знаходиться нижче рівня партеру (інколи під сценою).
Деякі – найбільш нетерплячі – намагались зазирнути за куліси: а що там діється? – і зазирали б, якби не спиняла оркестрова яма (Б. Левін);
(5) О́чна я́ма – те саме, що О́чна запа́дина (я́мка) (див. запа́дина);
(6) Пові́тря́на я́ма – в атмосфері – простір з розрідженим повітрям, куди літак ніби падає, що спричиняється змінами руху хвиль повітря.
Він пролітає над тайгою, над широкими ріками .. Ось виривається Володимир у хмари, ось виринає, знову і знов пірнає і валиться в повітряну яму (О. Довженко).
◇ (7) Живи́й у я́му полі́зеш (д) див. полі́зти;
Живи́м у я́му (в домови́ну, в моги́лу, в зе́млю і т. ін.) ляга́ти (лі́зти, іти́ і т. ін.) / лягти́ (піти́, полі́зти і т. ін.) див. ляга́ти;
Кла́сти (вклада́ти) / покла́сти (вкла́сти, положи́ти) в домови́ну (в моги́лу, в я́му, в труну́ і т. ін.) див. кла́сти;
Копа́ти я́му (моги́лу) див. копа́ти¹;
Лягти́ / (рідко ляга́ти) в моги́лу (в домови́ну, в гріб, в я́му і т. ін.) див. ляга́ти;
Одніє́ю (одно́ю) ного́ю в я́мі див. нога́;
Поганя́ти до я́ми див. поганя́ти¹;
Полі́зти / (рідко лі́зти) живце́м (живи́м) у моги́лу (в я́му) див. полі́зти;
Положи́ти в домови́ну (у моги́лу, в я́му, в гроб і т. ін.) див. положи́ти;
Хоч [живце́м (живи́м)] у домови́ну (у я́му, у моги́лу і т. ін.) ляга́й див. ляга́ти;
(8) Хоч у я́му (д) див. ляга́ти.
Словник української мови (СУМ-20)