ямщик

ЯМЩИ́К, а, ч., іст.

Кучер, візник на поштових, ямських конях.

На вулиці почулося форкання і тупіт коней: запрягали тарантас. Тарас Григорович поспішив туди. Поки ямщик затягав супоні, він зручніше переклав речі і зайняв своє місце поруч Долгова (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. ямщик — ямщи́к іменник чоловічого роду, істота іст.  Орфографічний словник української мови
2. ямщик — -а, ч., іст. Кучер, візник на поштових, ямських конях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ямщик — ЯМЩИ́К, а, ч., іст. Кучер, візник на поштових, ямських конях. На вулиці почулося форкання і тупіт коней: запрягали тарантас. Тарас Григорович поспішив туди. Поки ямщик затягав супоні, він зручніше переклав речі і зайняв своє місце поруч Долгова (Тулуб, В степу.., 1964, 88).  Словник української мови в 11 томах