яничарський

ЯНИЧА́РСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до янича́р.

Наздогнавши турків, вибитих з ретраншементу, вони [козаки] погнали їх до Кривих воріт, встилаючи землю яничарськими трупами (С. Добровольський).

Значення в інших словниках

1. яничарський — див. ЗРАДНИЦЬКИЙ.  Словник синонімів Караванського
2. яничарський — [йаниечарс'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
3. яничарський — янича́рський прикметник  Орфографічний словник української мови
4. яничарський — -а, -е. Прикм. до яничар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. яничарський — Янича́рський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. яничарський — ЯНИЧА́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до янича́р. Наздогнавши турків, вибитих з ретраншементу, вони [козаки] погнали їх до Кривих воріт, встилаючи землю яничарськими трупами (Добр., Очак. розмир, 1965, 129).  Словник української мови в 11 томах
7. яничарський — Яничарський, -а, -е Янычарскій. Не єсть се нас шабля турецька порубала, не єсть се нас куля яничарська постреляла.... АД. І. 258.  Словник української мови Грінченка