ярочок

ЯРО́ЧОК, чка, ч.

Пестл. до яро́к.

Недалеко милий оре, ой там за ярочком. Сушить-крушить козак дівку своїм голосочком (з народної пісні);

Вода густо лилася з стріхи, і чути було її хлюпіт у ярочку, що його навколо хати роками виколупував дощ (М. Томчаній);

Хлопчика приваблювала таємничість ріденьких степових гайків, краса і невідомість небачених раніш і неходжених доріжок, ярочків (Т. Масенко).

Значення в інших словниках

1. ярочок — яро́чок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ярочок — -чка, ч. Пестл. до ярок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ярочок — ЯРО́ЧОК, чка, ч. Пестл. до яро́к. Недалеко милий оре, ой там за ярочком. Сушить-крушить козак дівку своїм голосочком (Укр. нар. пісні, II, 1965, 282); Вода густо лилася з стріхи, і чути було її хлюпіт у ярочку...  Словник української мови в 11 томах
4. ярочок — Ярочок, -чка м. ум. отъ ярок.  Словник української мови Грінченка