яскиня
ЯСКИ́НЯ, і, ж., діал.
Печера.
Тільки одна стежка через середину поляни була протоптана і вела до глибокої, в скалі викутої яскині в виді склепу (І. Франко);
* У порівн. Як рилися в книжках, .. Іван не пам'ятав. Запам'яталась його убога, мов яскиня святого, кімната (П. Колесник);
* Образно. * У порівн. Глибокий стогін, як болісне зітхання землі, жалісний стогін усіх грішників, яких покрила земля і душі яких помандрували гей глибоко у вогняні берлоги та яскині, в хащі з вогняними деревами на вогняну траву, до вогнистих квіток (Валерій Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)