яснина
ЯСНИНА́, и, ж., розм.
Ясна погода.
Воям князя Святослава щастило. Усю дорогу, аж до порогів, стояла незвичайна яснина (С. Скляренко);
// Світлість, прозорість чого-небудь.
Коли дим розплився, він побачив над собою синю яснину недосяжного неба і обсмалене, розщеплене верхів'я дерева (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)