ясновидіння
ЯСНОВИДІ́ННЯ, я, с.
1. За містичними уявленнями – чудодійна здатність передбачати, розпізнавати явища, недоступні для сприйняття звичайної людини; віщування, віщунство.
Мишко сидить і читає “Нілію”.. В книжці йдеться про якусь дівчину Нілію, що володіла даром ясновидіння (П. Загребельний);
Охоплений якоюсь силою ясновидіння, старий заговорив із гарячковою поспішністю (Ю. Бедзик);
Даром ясновидіння наділив Касандру Бог Аполон. За легендою вона була молода, красива дівчина і виспівувала свої прогнози у стані натхнення (з наук.-попул. літ.).
2. Те саме, що прозорли́вість.
Словник української мови (СУМ-20)