ясно-синій
Я́СНО-СИ́НІЙ, я, є.
Голубий, блакитний.
Зося убралася в нову ясно-синю сукню (І. Нечуй-Левицький);
Небо, яке узрів після пробудження, сяяло блакиттю, з'явилися небачені досі краєвиди: бліді срібні дерева з карбованим срібним листям, голубі і ясно-сині плеса, на яких росли золоті кущі (Валерій Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)