єретизм

ЄРЕТИ́ЗМ, у, ч.

Те саме, що є́ресь 1, 2.

За єретизм був спалений на вогнищі чеський реформатор-протестант, ректор Празького університету Ян Гус (з наук.-попул. літ.);

– Та це вже якесь вільнодумство! Єретизм! Від цього й до “геть з князями!” недалеко! (Ю. Винничук).

Значення в інших словниках

1. єретизм — єрети́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови