Значення в інших словниках
-
ідиш —
-у, ч. Побутова мова єврейського населення Східної та Центральної Європи, а також США.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ідиш —
і́диш іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
ідиш —
• ідиш , їдиш — мова частини євреїв, які живуть у Європі (в т. ч. в СРСР), США, Аргентині, Бразилії, Канаді, Пд. Африці, Азії (Ізраїль). Належить до герм. групи індоєвроп. сім'ї мов. І. почала формуватись у 12 — 13 ст. на основі верхньонім.
Українська літературна енциклопедія
-
ідиш —
І́ДИШ, у, ч. Сучасна мова єврейського населення Східної та Центральної Європи, а також США. Шолом-Алейхем починав свій творчий труд на мові іврит.. Але він швидко зрозумів, що цим відмежовує себе від широких народних верств і відразу ж перейшов на ідиш (Літ. Укр., 24 .V 1966, 2).
Словник української мови в 11 томах