ідоляка

ІДОЛЯ́КА, и, ч. і ж., лайл.

Те саме, що і́дол 3.

А мати Федькова так і спалахнула: – Та що ж ти собі думаєш..! .. Чом тебе чортяка не вхопила там, у воді, ти, ідоляко! (В. Винниченко);

– Що ви з ним панькаєтесь? Я сам посвідчу.., як він на вас поглядав .. От, ідоляка! Він же залицявся до вас? (В. Підмогильний).

Значення в інших словниках

1. ідоляка — див. чорт  Словник синонімів Вусика
2. ідоляка — ідоля́ка іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. ідоляка — -и, ч. і ж. Зневажл. до ідол (у 3 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови