Словник української мови у 20 томах

ізаномала

ІЗАНОМА́ЛА, и, ж., метеор.

Лінія на географічній карті, що з'єднує точки з однаковим відхиленням того або того метеорологічного параметра (тиску, температури і т. ін.) від середнього його значення.

Кліматичне значення мають тільки сезонні, а не середньорічні ізаномали; зазвичай аналізують січневі та липневі ізаномали (з наук. літ.);

Карта ізаномал свідчить, що Азовське море утеплює Крим (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)