ізобарний
ІЗОБА́РНИЙ, а, е, спец.
Те саме, що ізобари́чний.
У першу чергу в осад переходять ті метали, в яких утворення важкорозчинних сполук супроводжується зменшенням ізобарного потенціалу (з наук. літ.);
Ізобарний принцип застосовують для того, щоб підтримати сталий тиск у вині, коли його розливають в пляшки і закривають корком (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)