ізографія
ІЗОГРА́ФІЯ, ї, ж.
1. Точне відтворення рукописів, почерків, письмен і т. ін.
Ізографії містять інформацію, що відображає дійсність у наочних, візуальних образах (з наук.-попул. літ.);
Ізографію використовують як художній прийом в образотворчій рекламі (з навч. літ.);
Нитяну графіку інколи називають ізографією, або вишивкою на картоні (із журн.).
2. заст. Іконопис, живопис.
Судячи з обрисів вівтаря старовинної ізографії, костел Успіння Пресвятої Діви Марії було побудовано на місці колишньої дерев'яної православної церкви як католицький храм (з наук.-попул. літ.);
Для давньоруського живопису характерна подвійна назва ізографії воскресіння “Сходження в пекло – Воскресіння Христове”, що свідчить про благоговійне ставлення до самого моменту воскресіння (з рел.-церк. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)