ізоморфність
ІЗОМО́РФНІСТЬ, ності, ж., спец.
Абстр. ім. до ізомо́рфний.
У мовленнєвому контексті факт і його нормативна фіксація часто мають риси ізоморфності на рівні різних типів кліше та їхніх семантичних ознак (з наук. літ.);
Принципи дизайну в галузі художнього конструювання, категорії теоретичної думки й образ соціальної дійсності виявляють у Стародавньому Римі певну ізоморфність (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)