ізотонія
ІЗОТОНІ́Я, ї, ж., фіз.
Стан однаковості напруги, тиску, тонусу або активності.
Ізотонія є небажаною, якщо лікарська речовина має пройти через неушкоджене око до його передньої камери (з наук. літ.);
У відділі фізіології рухів проводять детальне дослідження динаміки односуглобових рухів в умовах ізотонії на рівні окремих рухових одиниць (з наук. літ.);
Iзотонiю плазми пiдтримують тиском високомолекулярних бiлкiв, що втримують воду в судинному руслi (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)