ілюзіоністичний
ІЛЮЗІОНІСТИ́ЧНИЙ, а, е, філос.
Стос. до ілюзіонізму (у 1, 3 знач.).
Відкриття у вирішенні проблеми лінії у композиції допомогли М. Бойчуку відкинути традиційні ілюзіоністичні підходи до речей (з наук. літ.);
Ілюзіоністичний фресковий живопис завжди був неодмінним декором барокових костелів (з наук.-попул. літ.);
Барокова ікона тілесна, ілюзіоністична, занурена у побутові деталі, спрямована на пасивне споглядання, на сферу чуттєвих переживань та емоцій (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)