імлистість
ІМЛИ́СТІСТЬ, тості, ж.
Властивість і стан за знач. імли́стий.
У картині Сергія Світославського “Зима” відчувається імлистість зимового несонячного дня (із журн.);
І не Гордій Отава стоїть у понівеченій шерензі [в'язнів], а сама його еманація, невиразна імлистість (П. Загребельний);
Словесна імлистість драми М. Метерлінка “Пелеас і Мелісанда” потребує музики, щоб виявити все багатство свого змісту (з наук. літ.);
Свою зневагу до символістської утаємниченості, імлистості, магічності футуристи втілили в презирливому неологізмі – “символятина” (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)