Словник української мови у 20 томах

імморально

ІММОРА́ЛЬНО, книжн.

Присл. до іммора́льний.

Я вислухав багато життєвих історій, але ставлюся до них імморально. Про такі речі потрібно писати без оціночних критеріїв (С. Процюк);

Мода як феномен з'являється в XVII ст., коли одяг утрачає свою церемоніальну наповненість. Абсолютизм особистості створює незворотний світовий процес, а саме – моду, далі вона сама себе творить імморально (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)