імплозивний

ІМПЛОЗИ́ВНИЙ, а, е.

1. фіз. Пов'язаний з імплозією (у 1 знач.).

Імплозивний тип ядерного заряду ґрунтується на принципі сильного стискання речовини (з наук. літ.);

Імплозивний спосіб для здійснення ядерного вибуху вимагає сильно обтиснути підкритичну масу ядерної вибухової речовини, що підвищить щільність речовини заряду в кілька разів і переведе систему в надкритичний стан (з навч. літ.);

* Образно. Постмодернізм має імплозивний характер процесу, спрямований усередину (із журн.);

// Який відбувається не зовні, а всередині, приховано.

Тероризм – це не спалах історичної і політичної критики, він насправді імплозивний, він викликає заціпеніння, шокує, а тому внутрішньо пов'язаний із мовчанням та пасивністю мас (з наук. літ.).

2. лінгв. Стос. до імплозії (у 4 знач.).

Імплозивні приголосні – різновид проривних приголосних, в артикуляції яких відсутній момент вибуху (з навч. літ.);

Імплозивними у слові “стаття” можуть бути всі звуки, крім “а” (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. імплозивний — імплози́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. імплозивний — -а, -е. Стос. до імплозії. Імплозивна терапія — процедура, в якій пацієнт отримує потік переживань певного виду у такому критичному обсязі, що або у нього виникає огида до них, або він стає несприйнятливим до них і більше на них не реагує.  Великий тлумачний словник сучасної мови