імідж
І́МІДЖ, у, ч.
Громадська думка, уявлення про когось або щось; репутація, образ (у 1 знач.).
Ми були у складі імперії, вона робила свій імідж на експорт, коригувала систему ідеологічних дзеркал, створювала ілюзію своєї, а відтак і нашої присутності у світі (Л. Костенко);
Такий гучний і скандальний імідж [Маульвюрфа], ретельно плеканий упродовж років, останнім часом починав підупадати (О. Ірванець);
Менеджери мережі супермаркетів оголосили про наміри вжити заходів щодо поліпшення корпоративного іміджу компанії (із журн.);
Головне завдання нового менеджера – зробити проект успiшним і підняти імідж радіостанції (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)