інверсор
ІНВЕ́РСОР, а, ч.
1. Механізм, який перетворює коловий рух на прямолінійний.
Використання інверсора полегшує вимірювання довжини кола та її зіставлення з інверсованою (з навч. літ.);
У механіці інверсори застосовують у новітніх технологіях проектування опор мостів (з наук.-попул. літ.).
2. мат. Прилад, який використовують для інверсії (у 5 знач.).
Чи не перший інверсор з надзвичайно простою конструкцією винайшов французький офіцер Посельє (з навч. літ.);
Інверсор вимірювання;
Інверсор площини.
3. хім. Фермент для здійснення хімічної інверсії.
Хімічні реакції в лабораторії здебільшого здійснюють з інверсорами, що вступають у несподівану взаємодію з різними хімічними елементами (з навч. літ.);
Хімічний інверсор.
Словник української мови (СУМ-20)