Словник української мови у 20 томах

індепенденти

ІНДЕПЕНДЕ́НТИ, ів, мн. (одн. індепенде́нт, а, ч.).

1. Радикальне релігійно-політичне угруповання пуритан.

Неважко побачити, що .. Шевченкове богопочування і Шевченкові соціальні ідеали мали досить схоже спрямування, хоч Шевченко демократичніший за Моріса. Є в нього й те, що почасти нагадує індепендентів (І. Дзюба);

Індепенденти більше відомі під назвою конгрегаціоналісти (з наук. літ.);

Починаючи із середньовіччя, деякі богослови, особливо кальвіністи, індепенденти та єзуїти, розвивали ідею, що первинним носієм державної свободи є народ, який із громадською метою, на користь управління й порядку, делегує свою владу монарху (з навч. літ.).

2. іст. У період англійської буржуазної революції XVII ст. – політична партія, що відображала інтереси середньої буржуазії та нового дворянства.

Вождь англійських індепендентів Олівер Кромвель привітав гетьмана України [Богдана Хмельницького] з перемогою над католиками (Р. Іваничук).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. індепенденти — -ів, мн. 1》 Прихильники радикальної течії пуритан – одного з напрямів протестантизму. 2》 Представники політичної партії періоду Англійської буржуазної революції 17 ст.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. індепенденти — індепенде́нти (англ. independents, від лат. independentes – незалежні) 1. Прихильники релігійно-церковної течії пуритан, що є одним з напрямів протестантизму. 2. В період Англійської буржуазної революції 17 ст. – політична партія, що відображала інтереси середньої буржуазії та нового дворянства.  Словник іншомовних слів Мельничука