Словник української мови у 20 томах

індосат

ІНДОСА́Т, а, ч.

Особа, якій передаються цінні папери (векселі, чеки і т. ін.) за індосаментом.

У вчиненні іменного індосаменту вказується ім'я особи, що передає цей документ (індосанта), а також ім'я набувача (індосата) (з навч. літ.);

За передавальним написом (індосаментом), вчиненим на цінному папері, до особи, якій або у розпорядження якої передаються права за цінним папером (індосата), переходять усі права, посвідчені цінним папером (з мови документів);

Персоніфікований індосат.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. індосат — рос. индоссат особа, на користь якої передається документ за індосаментом (передатним написом).  Eкономічна енциклопедія
  2. індосат — індоса́т іменник чоловічого роду, істота той, хто одержує вексель  Орфографічний словник української мови
  3. індосат — -а, ч. Особа, якій передаються цінні папери за передавальним написом; жират.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. індосат — індоса́т (нім. Indossat) особа, якій передаються цінні папери (чеки, векселі тощо) за передатним написом.  Словник іншомовних слів Мельничука