індукований

ІНДУКО́ВАНИЙ, а, е, ел., фіз.

Дієпр. пас. до індукува́ти.

Індукований струмом рух – уявний рух нерухомого об'єкта, який викликаний рухом інших об'єктів, що оточують його (з наук.-попул. літ.);

Створені експериментальні моделі для вивчення спонтанного та індукованого відновлення мейозу яйцеклітинами в подальшому можуть бути використані для фундаментальних досліджень впливу чинників, які є важливими для росту й розвитку яйцеклітин (з наук. літ.);

Дослідження зв'язку між змінами, індукованими зовнішніми впливами, розкриває механізми їхнього впливу на внутрішній стан об'єкта (з навч. літ.);

// індуко́вано, безос. пред..

Шари складних сполук, утворення яких індуковано жорстким ультрафіолетовим випромінюванням в атмосфері хлору, є атмосферно стійкими (з наук. літ.);

Індуковано струм для експериментальних потреб у військовій галузі (із журн.).

Значення в інших словниках

1. індукований — [індукованией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
2. індукований — індуко́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
3. індукований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до індукувати. Індуковане божевілля — різновид психогенного захворювання, спричинене під впливом психічно хворої людини в особи, яка до цього не страждала на психічне захворювання.  Великий тлумачний словник сучасної мови