інкорпоруватися
ІНКОРПОРУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. і док., книжн.
1. Включатися, приєднуватися.
Слова-корені інкорпоруються й утворюють закінчене висловлення з цілісною синтаксичною побудовою в одному злитому вигляді, що зовнішньо подібна до слова з одним закінченим змістом (з наук.-попул. літ.);
Хоча козацька старшина порівняно швидко і без великих перешкод інкорпорувалася у російське дворянство, вона змогла постачати кадри і для національного руху (з наук. літ.).
2. тільки недок. Пас. до інкорпорува́ти.
Слово як елемент речення інкорпорується службовим елементом змістово в цілісне утворення (з навч. літ.);
Закон інкорпорується у правовий простір держави відповідними інструкціями та розпорядчими документами (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)