Словник української мови у 20 томах

інкорпоруватися

ІНКОРПОРУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. і док., книжн.

1. Включатися, приєднуватися.

Слова-корені інкорпоруються й утворюють закінчене висловлення з цілісною синтаксичною побудовою в одному злитому вигляді, що зовнішньо подібна до слова з одним закінченим змістом (з наук.-попул. літ.);

Хоча козацька старшина порівняно швидко і без великих перешкод інкорпорувалася у російське дворянство, вона змогла постачати кадри і для національного руху (з наук. літ.).

2. тільки недок. Пас. до інкорпорува́ти.

Слово як елемент речення інкорпорується службовим елементом змістово в цілісне утворення (з навч. літ.);

Закон інкорпорується у правовий простір держави відповідними інструкціями та розпорядчими документами (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)