інопланетник

ІНОПЛАНЕ́ТНИК, а, ч., розм.

Те саме, що інопланетя́нин.

Опустились інопланетники в степу неподалік від траси, й було це на світанні (О. Гончар);

Усі вони інопланетники зовсім не такі, як про них звикли думати мешканці Землі (з публіц. літ.);

– Скажи, чому ж ви, інопланетники, отак агресивно настроєні проти нас? (із журн.).