інституціоналізуватися
ІНСТИТУЦІОНАЛІЗУВА́ТИСЯ, у́ється, недок., політ., юр.
1. Набувати узаконеного статусу; узаконюватися.
Енергія активістів мусить інституціоналізуватися, набути шляхів узаконення в суспільстві (із журн.).
2. тільки недок. Пас. до інституціоналізува́ти.
У деяких випадках суспільством можуть інституціоналізуватися загрозливі субкультури, розповсюдження яких призводить до різких негативних наслідків (з наук.-попул. літ.);
Наприкінці XIX – на початку ХХ ст. загальна теорія держави й права інституціоналізується та стає базовою методологічною юридичною дисципліною (з навч. літ.);
Позиція ефективності виробництва пов'язана з тим, що вона змогла інституціоналізуватися в суспільстві відповідними правовими актами (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)