інтегративний

ІНТЕГРАТИ́ВНИЙ, а, е.

Те саме, що інтеграці́йний.

Комунікативна семантика мови зачіпає один із рівнів мовної ієрархії – вищий інтегративний рівень мовного механізму – текст, який є втіленням комунікативного наміру (з наук. літ.);

Підхід до людини та її здоров'я, що використовують у валеології, – інтегративний (системний), цілісний (з навч. літ.);

Інтегративні процеси набувають свого поширення і в педагогічній реальності (із журн.).

Значення в інших словниках

1. інтегративний — інтеграти́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. інтегративний — -а, -е. 1》 Стос. до інтеграції (об'єднанню частин у ціле), об'єднувальний; те саме, що інтеграційний. Інтегративні тенденції. 2》 Суцільний, цілісний. Інтегративна інформація.  Великий тлумачний словник сучасної мови