інтервалюта
ІНТЕРВАЛЮ́ТА, и, ж., фін.
Грошові знаки іноземних держав, а також кредитні й платіжні документи, виражені в іноземних грошових одиницях, що використовуються у міжнародних розрахунках.
Долар США є інтервалютою на світовому ринку і за міжнародними фінансовими законами приймається будь-якою країною як платіжна одиниця (із журн.);
Часто інтервалюту використовують для оптимальної оцінки товарів на вітчизняному ринку (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)