Словник української мови у 20 томах

інтерлінгвістика

ІНТЕРЛІНГВІ́СТИКА, и, ж.

Лінгвістична дисципліна, що вивчає проблеми, пов'язані зі створенням штучних мов та їхнього функціонування як засобу міжнародного спілкування.

Термін “інтерлінгвістика” з'явився в 1911 р. і був визначений його автором, бельгійським вченим Ж. Мейсмансом, як наука про природні закони формування спільних допоміжних мов (з наук. літ.);

Інтерлінгвістика концентрується на вивченні міжнародних штучних мов як одного із засобів подолання мовного бар'єра (з наук.-попул. літ.);

Широке розуміння завдання інтерлінгвістики запропонував Отто Єсперсен, завдяки якому цей термін і увійшов до лінгвістичного вжитку (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. інтерлінгвістика — рос. интерлингвистика розділ мовознавства, що вивчає проблеми, пов'язані зі створенням та функціонуванням різних допоміжних мов — від міжнародних мов типу есперанто, інтерлінгва тощо до математичних мов — посередників і кодів для машинного перекладу та інформаційних машин.  Eкономічна енциклопедія
  2. інтерлінгвістика — інтерлінгві́стика іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. інтерлінгвістика — -и, ж. Розділ мовознавства, що вивчає проблеми, пов'язані зі створенням та функціонуванням різних допоміжних мов (міжнародних, машинних тощо).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. інтерлінгвістика — інтерлінгві́стика (від інтер... і лінгвістика) розділ мовознавства, що вивчає проблеми, пов’язані з створенням та функціонуванням різних допоміжних мов – від міжнародних мов типу есперанто, інтерлінгва тощо – до математичних мов – посередників і кодів для машинного перекладу та інформаційних машин.  Словник іншомовних слів Мельничука