інтертекстуальність
ІНТЕРТЕКСТУА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж., лінгв., літ.
Властивість за знач. інтертекстуа́льний.
Поява ідеї інтертекстуальності відіграла роль “коперниканської революції” не лише в сучасному літературознавстві, а й в усіх галузях філософії та культури (з наук. літ.);
Реалізується інтертекстуальність за допомогою вербальних формул та стилістичних моделей, вживлених у новий текст із прототексту (уже наявного тексту), що розпізнаються й прочитуються реципієнтом відповідно до його фонової картини, інтелектуального потенціалу (з навч. літ.);
Інтертекстуальність – ознака сучасного медіатексту й нового суб'єктивного журналізму (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)