інтуристський
ІНТУРИ́СТСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до інтури́ст.
Бучу вчинив інтуристський провідник, коли виявилося, що один відбився від групи, знехтував обідом і пішов знайомитися з народом... (Є. Гуцало);
На майдані водограй сріблистим батіжком інтуристські авта [авто] поганяє (І. Калинець).
Словник української мови (СУМ-20)