інтуїціонізм

ІНТУЇЦІОНІ́ЗМ, у, ч.

Один з напрямів філософії, логіки, психології і математики, що розглядає конструктивну діяльність суб'єкта з позицій інтуїції свідомості.

Американський учений С. Кліні, автор однієї з перших життєздатних формальних систем інтуїціоністського аналізу, характеризує сучасний інтуїціонізм як яскравий прояв конструктивної тенденції в математиці (з наук. літ.);

Обґрунтування математики в межах інтуїціонізму натрапляє на дві основні перешкоди: значну частину важливих розділів математики не вдається побудувати засобами інтуїціонізму або ж така побудова досить громіздка й штучна (з навч. літ.);

Інтуїціонізм Ф. Брентано, В. Вундта й А. Мейнонга, які витоком цінностей вважали суб'єктивний світ людини, ґрунтувався на інтенційному характері всіх психічних феноменів (із журн.).

Значення в інших словниках

1. інтуїціонізм — інтуїціоні́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. інтуїціонізм — -у, ч., філос. 1》 Вчення про інтуїцію як найголовніше та найнадійніше джерело пізнання. 2》 Заперечення математики як науки, що відображає певні сторони явищ природи.  Великий тлумачний словник сучасної мови