іпотерапія
ІПОТЕРАПІ́Я, ї, ж.
Метод лікування, що ґрунтується на взаємодії людини зі спеціально навченим конем.
В іпотерапії враховують конкретні проблеми хворого. Це можуть бути порушення опорно-рухової системи, явища застійного характеру в організмі, а також психічні розлади (з наук.-попул. літ.);
Іпотерапію як метод лікування почали активно застосовувати ще на початку XVIII ст. (із журн.);
На людей з особливими потребами позитивно впливають не лише спеціальна іпотерапія, а й просте спілкування з кіньми, зокрема можливість погладити тварин, пригостити цукром, спостерігати за ними (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)