ґавити
ҐА́ВИТИ, влю, виш; мн. ґа́влять; недок., розм.
Бути неуважним, немоторним; пропускати яку-небудь нагоду.
Ярина Федорівна вже прямо порадила Варі, щоб вона не дуже ґавила і, коли підвернеться порядна людина, поспішила “закрутити любов” (М. Хвильовий);
[Сергій:] Дужче вогонь! Дужче!.. Не ґавити, дияволи! (О. Корнійчук).
Словник української мови (СУМ-20)